Українська Служба

«Усе суспільство має відчути відповідальність за розв’язання кліматичних проблем». Польська молодь об'єднується в екологічні ініціативи

25.10.2022 17:00
Перекинуті човни в змілілих швейцарських річках, дим над сосновими лісами Франції та Іспанії, висохлі рисові поля в дельті річки По, морська вода, що випаровується вдвічі швидше з соляних копалин Атлантичної Луари; навіть дюни бельгійського узбережжя Північного моря запалали — все це наслідки загальноєвропейської посухи, що стала найгіршою як за тривалістю, так і за масштабами, ніж будь-яка інша за останні майже 70 років. Ця посуха не є винятковим явищем, а лише наслідком погіршення кліматичної ситуації, що підтверджує новий звіт Міжурядової групи експертів з питань змін клімату (IPCC). Висновки цього звіту не є оптимістичними. Дедалі більшу кількість людей, особливо молоді, охоплює «кліматична депресія». Польське радіо для України поговорило з польською активісткою молодіжної кліматичної організації Zielone Ogniwo Яніною Репекою
Аудіо
  ,  Zielone Ogniwo
Один із заходів, організованих Zielone OgniwoZielone Ogniwo

Цього року Міжурядова група експертів зі зміни клімату (IPCC) оприлюднила доповідь зі застереженням щодо кліматичних змін, заявивши, що світ близький до втрати контролю над глобальним потеплінням. Спека й урагани, як очікується, стануть більш серйозними. Однак вже зараз через надзвичайну спеку, що була зафіксована цього року в Європі, та мізерні опади від нестачі води страждають фермерські угіддя і, своєю чергою, виробники харчових продуктів та навколишнє середовище в регіонах по всьому континенту. Все більше людей, особливо підлітків та молоді, переймається майбутнім нашої планети. Спрямовуючи свій страх у раціональне русло, вони вирішують обєднуватися у кліматичні групи. Польське радіо для України поговорило з однією з учасниць такого руху, Zielone Ogniwo, Яніною Репекою.

Спочатку гостя розповіла, як з однодумцями вони вирішили обєднатися у таку ініціативу.

Все почалося з того, що разом зі знайомими ми одночасно реалізовували декілька екологічних проєктів. В певний момент ми вирішили, що варто було б об’єднати всі ці проєкти в межах однієї групи й продовжувати працювати разом, адже для кожного з нас важлива тема екології. Отже, все почалося з одного спільного проєкту, який ми реалізовували два роки тому. Пізніше, коли проєкт завершився, а він тривав кілька місяців, то ми зрозуміли, що нам сподобалося працювати разом, і ми хочемо продовжити займатися цією тематикою. Ми обговорили, що для нас важливо, які в нас плани, що ми хочемо робити. Так і виникло Zielone Ogniwo.

Зараз ця молодіжна ініціатива сфокусувалася на біорізноманітті в містах, — зазначає Яніна.

Перш за все ми реалізовуємо локальні проєкти, мета яких — заохотити місцевих жителів дізнаватися більше про біорізноманіття, чому це важливо. Зараз ми переважно працюємо в Ґданську. Для нас важливо не тільки популяризувати цю тему, але й зробити якісь кроки, вжити заходів. Наприклад, ми реалізували проєкт, в межах якого запросили жителів Ґданська на прогулянку до різних місць, у тому ліку до Олівського парку, Градової гори. Це була важлива для нас суспільна акція, ми обговорювали, як ми як суспільство можемо вплинути на оточуючу нас дійсність. Це було важливим елементом великого проєкту, яким ми займаємося зараз, — Тижнем прав тварин в Ґданську. Ми обговорювали проблематику прав тварин з різних перспектив. Ми запросили людейз неурядових організацій, таких як WWF, Otwarte Klatki («Відкриті клітки», — ред.), людей із наукового середовища, людей з пенсійної й молодіжної рад міста. Одна частина проєкту була присвячена освіті, ми говорили про те, чим є права тварин у Польщі, які питання є важливими. Потім ми провели консультації з громадськістю. Ми запитали жителів Ґданська, що, на їхню думку, є важливим, а що треба змінити. Для нас важливим було поєднання екологічних питань, екологічної освіти разом з громадськими змінами. 


Активісти ініціативи Zielone Ogniwo Активісти ініціативи Zielone Ogniwo. Arkadiusz Ciupek/Zielone Ogniwo.

Активісти також проводили майстер-класи в школах не тільки Ґданська, а й в Ґдині, Нового Двуру-Вейгеровського.

Ми фокусуємося на Тримісті (назва агломерації над Ґданською затокою, до складу якої входять Ґданськ, Сопот та Ґдиня, — ред.) та околицях. Однак ми також беремо участь в міжнародних ініціативах, які об’єднують активістів з Європи.

За словами Яніни, до складу Zielone Ogniwo можна зарахувати приблизно 10 осіб.

Однак кількість осіб, що беруть участь в реалізації наших проєктів, змінюється, адже хтось з нас вже закінчив навчання, а хтось ще навчається. Зазвичай щороку кількість учасників змінюється, але нас завжди приблизно 10 осіб.

Яніна Репека зазначила, що повномасштабна війна в Україні вплинула на діяльність ініціативи.

Війна загальмувала нашу діяльність. Важко було говорити про екологію, коли почалася війна. Багато наших активістів приєдналися до інших волонтерських ініціатив. Згодом ми почали роздумувати, як можемо посприяти інтеграції українських біженців у нашу спільноту. Зараз ми намагаємося залучати осіб з України до наших подій, які вже є частиною місцевої спільноти, перекладаючи наші майстер-класи. Ми можемо це робити, тому що серед нас є особи з Білорусі чи України. Зараз зростає різноманіття в нашій місцевій спільноті.

Я запитала у Яніни Репеки, чи під час занять та майстер-класів активісти Zielone Ogniwo розповідають також, як кожен з нас може зменшити негативний вплив на навколишнє середовище.

Ми вважаємо, що наші щоденні вибори мають велике значення. Однак нам здається, що це зараз не є ключовим. Ми говоримо про це, але зазвичай стараємося помістити наші щоденні рішення у ширший суспільний контекст. Ми можемо приймати індивідуальні рішення, але одночасно ми є частиною локальної спільноти, а це означає, що нам простіше буде діяти разом, підписуючи якусь петицію, ведучи перемовини з місцевою радою. Ми вважаємо, що є достатньо інформації про те, як наші щоденні рішення впливають на навколишнє середовище, таку інформацію просто знайти. Однак найчастіше ми стикаємося з питанням: «А що далі?» Бо я можу обмежити використання пластику, але це не змінює того факту, що його продовжують використовувати в дуже великій кількості навколо мене. Тому попри все ми намагаємося змістити акцент і показати широкий контекст змін у всій спільноті чи навіть суспільстві на системному рівні.

Яніна Репека дала поради іншим людям, які також стикнулися з «кліматичною депресією», як не боятися, як впоратися з втратою відчуття безпеки.

Я думаю, що у багатьох осіб, які зараз долучилися до нашої ініціативи, вже минуло або вони все ще перебувають під враженням від розуміння того, що світ нестабільний. Мені здається, що найголовніше — це розмовляти про це. Це мають робити як активісти, так і ті люди, що не займаються цією тематикою, але знають, усвідомлюють існування загроз. Завдяки тому, що ми будемо про це говорити, приймемо ці страхи на суспільному рівні, тобто з ними будуть боротися не окремі особи, а усе суспільство відчує певну відповідальність за розв’язання цих проблем, тоді це буде набагато простіше. Для мене відповіддю на це питання було долучення до якоїсь ініціативи, тобто якийсь маленький крок, який доведе, що зміна можлива, що треба прагнути до кращого світу, що ми можемо створювати альтернативу. Мені здається, якщо ви знайдете такий простір, людей, з якими можна разом щось робити, то це дуже вам допоможе.

Дар'я Юр'єва

Екологія щодня: чому варто і треба самому робити очисні засоби для дому?

16.12.2021 10:55
Українка Еліна Черкас разом з чоловіком Ярославом Кашлюком 1,5 роки тому відкрили у Кракові першу стаціонарну zero waste крамницю — «Luzem». У нас вона пояснює і переконує, чому і як змінити свої побутові навички і малими діями змінювати світ навколо себе на краще

«Rzeczpospolita»: у Польщі рідко виносять вироки за екологічні злочини

19.08.2022 13:01
Екологічна катастрофа на річці Одра призвела до появи чергових пропозицій щодо більш суворих покарань за злочини проти довкілля

Польські школярі встановлили готелі для бджіл у своєму повіті

15.10.2022 17:00
Бджоли — це не тільки мед, пилок, прополіс чи маточне молочко, але найважливіше — це процес запилення, за який вони й відповідають. Зараз у Польщі налічується близько 450 видів бджолиних, 250 з яких знаходяться під загрозою зникнення. Причиною є діяльність людини, у тому ліку, наприклад, зменшення кількості лугів, а також ліквідація польових балок або заліснень. Польське радіо для України поговорило з польською активісткою Маєю Бодек, яка створила ініціативу «Бджоли — класні комахи», про розповсюдження у Польщі цих комах та їх значення для екосистеми